<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>Наукові праці</title>
<link href="https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/74" rel="alternate"/>
<subtitle>Наукові публікації співробітників інституту</subtitle>
<id>https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/74</id>
<updated>2022-03-20T04:50:21Z</updated>
<dc:date>2022-03-20T04:50:21Z</dc:date>
<entry>
<title>Епізоотична ситуація щодо вароозу медоносних бджіл (Apis Mellifera) окремих районів Чернівецької області</title>
<link href="https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4152" rel="alternate"/>
<author>
<name>Tymchuk, Kateryna</name>
</author>
<author>
<name>Baglei, Oksana</name>
</author>
<author>
<name>Zhuk, Alina</name>
</author>
<author>
<name>Fylypchuk, Tetiana</name>
</author>
<author>
<name>Fedoriak, Mariia</name>
</author>
<id>https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4152</id>
<updated>2022-02-25T15:53:07Z</updated>
<published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Епізоотична ситуація щодо вароозу медоносних бджіл (Apis Mellifera) окремих районів Чернівецької області
Tymchuk, Kateryna; Baglei, Oksana; Zhuk, Alina; Fylypchuk, Tetiana; Fedoriak, Mariia
Мета. Охарактеризувати епізоотичну ситуацію щодо вароозу медоносних бджіл (Apis mellifera&#13;
Linnaeus, 1758) на території чотирьох районів Чернівецької області.&#13;
Методи. Матеріал зібрано згідно чинних «Правил відбору зразків патологічного матеріалу, крові,&#13;
кормів, води та пересилання їх для лабораторного дослідження». Інвазованість бджолиних колоній, сту-&#13;
пінь екстенсивності вароозної інвазії імаго (ЕІ, %) та ступінь ураження розплоду визначали за загально-&#13;
прийнятими методами.&#13;
Результати. Збір матеріалів проводили впродовж літнього періоду (червень–серпень) 2020 року із&#13;
203-х бджолиних колоній 80-ти приватних пасік у межах чотирьох адміністративних районів Чернівецької&#13;
області. Встановлено, що інвазованість бджолиного підмору та запечатаного розплоду досліджених райо-&#13;
нів області становила 34,80±14,97 % і 38,98±9,51 % відповідно. Досліджені райони характеризувалися рі-&#13;
зним співвідношенням ступенів екстенсивності вароозної інвазії імаго. Найвищою виявилася сумарна від-&#13;
носна чисельність колоній, в яких для імаго притаманна відсутність кліщів або слабкий ступінь екстенси-&#13;
вності вароозної інвазії (від 95,3 % до 100 % обстежених колоній у досліджених районах). Близько двох&#13;
відсотків обстежених колоній Хотинського та Сторожинецького районів характеризувалися середнім сту-&#13;
пенем ураження і лише 2,35 % обстежених колоній Хотинського району мали сильний ступінь екстенсив-&#13;
ності вароозної інвазії. За результатами аналізу розплоду виявили ураження з високим ступенем – 1,23 %&#13;
у Хотинському районі та вкрай високим – 2 % у Сторожинецькому.&#13;
Висновки. Результати наших досліджень вказують на необхідність щорічного проведення конт-&#13;
ролю епізоотичної ситуації на пасіках щодо вароозу саме літньої пори року для своєчасного виявлення&#13;
кліща Varroa та удосконалення методів профілактики і лікування вароозу.
</summary>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Відновлення біогеоценозів зрубів Fagus sylvatica L. в умовах Північної Буковини</title>
<link href="https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4150" rel="alternate"/>
<author>
<name>Zhuk, Alina</name>
</author>
<author>
<name>Kostyshyn, Stepan</name>
</author>
<author>
<name>Fedoriak, Mariia</name>
</author>
<id>https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4150</id>
<updated>2022-02-25T09:37:13Z</updated>
<published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Відновлення біогеоценозів зрубів Fagus sylvatica L. в умовах Північної Буковини
Zhuk, Alina; Kostyshyn, Stepan; Fedoriak, Mariia
Монографія присвячена всебічному дослідженню екологічних особли-востей букових лісів Північної Буковини та відновних процесів на суцільних зрубах протягом перших років після вилучення деревного ярусу. Автори пропонують увазі читачів алгоритми комплексного дослідження відновної динаміки структурно-функціонального стану біогеоценозів, які поєднують класичні, сучасні методи та авторські розробки.&#13;
Для студентів-екологів, науковців, фахівців у галузі лісового господарства.
</summary>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Особливості світлового забруднення навколишнього середовища Чернівецької області</title>
<link href="https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4149" rel="alternate"/>
<author>
<name>Zhuk, Alina</name>
</author>
<author>
<name>Zarochentseva, Oksana</name>
</author>
<id>https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4149</id>
<updated>2022-02-25T09:20:17Z</updated>
<published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Особливості світлового забруднення навколишнього середовища Чернівецької області
Zhuk, Alina; Zarochentseva, Oksana
Проблема світлового забруднення навколишнього середовища набуває дедалі більшої&#13;
актуальності у глобальному масштабі. Якщо раніше дослідники акцентували увагу на&#13;
яскравість нічного неба над мегаполісами, то останніми роками з’являються численні&#13;
наукові праці, присвячені дослідженню світлового забруднення природоохоронних&#13;
територій, сільських ландшафтів та мереж транспортного сполучення. Метою даного&#13;
дослідження була оцінка світлового забруднення атмосфери у Чернівецькій області та&#13;
м. Чернівці на основі аналізу аерокосмічних знімків. Матеріалами дослідження слугували&#13;
інтерактивні ГІС-карти Radiance Light Trends, для кількісного аналізу застосовано сервіс&#13;
Light trend analysis. Встановлено тенденцію до зростання рівня світлового забруднення по&#13;
області із річним приростом 2,45 % за період з 1992 по 2014 рр. та 2,93 % за період&#13;
з 2014 по 2021 рр. Показано, що зростання рівня світлового забруднення в Чернівецькій&#13;
області відбувається за рахунок районних центрів, трас міжнародного значення,&#13;
розважально-туристичних комплексів. У обласному ж центрі за останні 8 років&#13;
спостерігається стабільний рівень сумарного річного світлового забруднення. Знайдено&#13;
рівняння експоненційного росту світлового забруднення для області та міста. На території&#13;
Прут-Сіретського межиріччя виділено велику «світлову пляму» неправильної форми, яка&#13;
перетинає область з північного заходу на південний схід і охоплює обласний центр&#13;
з передмістям та автомобільний шлях національного значення Н-10. Енергетична яскравість&#13;
у центрі плями становить 47,49·10-9 нВт/см2 ср, по краях – від 1·10-9 нВт/см2 ср. Над&#13;
невеликими населеними пунктами з нерозвиненою промисловістю, де основні джерела&#13;
світлового забруднення – вуличні ліхтарі, формуються плями з середньою енергетичною&#13;
яскравістю: 1-5·10-9 нВт/см2 ср. Найвищий рівень світлового забруднення Чернівецької&#13;
області зареєстровано у січні, найнижчий – у березні. Засвітлення вздовж двох найбільш&#13;
ілюмінованих трас Чернівецької області залишається відносно сталим незалежно від сезону&#13;
спостережень.
</summary>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>ПОТРЕБА АКТУАЛІЗАЦІЇ ВИМОГ ЩОДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ  ТА КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ЗЕМЛЕУСТРОЇ</title>
<link href="https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4138" rel="alternate"/>
<author>
<name>Беспалько, Руслан</name>
</author>
<author>
<name>Гуцул, Тарас Володимирович</name>
</author>
<author>
<name>Казімір, Іван</name>
</author>
<id>https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4138</id>
<updated>2022-02-23T09:29:59Z</updated>
<published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">ПОТРЕБА АКТУАЛІЗАЦІЇ ВИМОГ ЩОДО ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ  ТА КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У ЗЕМЛЕУСТРОЇ
Беспалько, Руслан; Гуцул, Тарас Володимирович; Казімір, Іван
Питання професійної підготовки та кадрового забезпечення в землеустрої переважною мірою опирається назміст статті 66 Закону України «Про землеустрій» та кілька пов’язаних нормативних актів, що переважно стосуються юридичних та фізичних осіб, які здійснюють землеустрій. Сертифіковані інженери-землевпорядники зобов’язані не рідше одного разу на 4 роки підвищувати кваліфікацію. Швидкі зміни законодавства, особливо у сфері вищої освіти не могли не зачепити й питання щодо їхньої професійної підготовки. Розглянуто питання підготовки та підвищення кваліфікації інженерів-землевпорядників у історичному кон-&#13;
тексті. Виявлено проблемні моменти чинного законодавчого забезпечення. Запропоновано власне бачення розв’язання цієї ситуації.
</summary>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
