Наукові публікації співробітників факультету https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/92 2022-03-20T04:38:03Z 2022-03-20T04:38:03Z Нікоряк, Наталія Тичініна, Альона https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4161 2022-03-09T17:04:42Z 2021-01-01T00:00:00Z

Тема пандемии в кинематографическом дискурсе (на примере фильма-притчи «Седьмая печать» И. Бергмана) Нікоряк, Наталія; Тичініна, Альона The theme of pandemic in arts (pestilence, plague, viruses) has always been quite relevant. Almost each generation that faced the similar catastrophes left rather detailed descriptions of such catastrophes. Among numerous cinema versions on the theme, particular significance is attached to a religious-philosophical parable “The Seventh Seal” by the Swedish director I. Bergman (1957). The scenario of this film is based on I. Bergman’s one-act play “Painting on Wood” (1954–1955). However, the literary constituent of the film under studies is not restricted to this play only. On the whole, it is important to point out a rich intertextual nature of the film-parable. First of all, it is biblical intertext that attracts peculiar attention – the “Book of Revelation” (Apocalypse of John, Revelation to John or Revelation from Jesus Christ) and “The Plague” by A. Camus. In addition, the author also focuses on the epos of the Middle Ages, which is adequately reflected in the personosphere, chronotope, and intermedial insertions. The issue of pandemic, viewed in the film, describes its matrix in a very special way, gradually leading the viewer to decoding the parable-allegoric element. Consequently, the film is perceived as a kind of a “culturological encyclopedia” presenting difficult times in human history, whereby mankind faced the danger of either bubonic plague, or inquisition, or mass hysteria.

2021-01-01T00:00:00Z Нікоряк, Наталія https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/4153 2022-02-28T12:35:32Z 2021-01-01T00:00:00Z

Жанр балади в кінематографічному дискурсі (кінобалада “Букет” (2000) чеського режисера Ф.А. Брабеця) Нікоряк, Наталія Цель статьи – проанализировать специфику кинематографического прочтения баллад сборника “Букет” (1853) известного чешского писателя и фольклориста К.Я. Эрбена режиссером Ф.А. Брабецем (“Букет” (2000)) в русле концепции жанровой преемственности. Методы исследования: компаративный метод, метод интермедиального и рецептивного анализа. Новизна работы: впервые в дискурсе украинского литературоведения поднимается вопрос жанровой преемственности в интермедиальном ключе. Выводы. Кинематографический текст режиссера Ф. Брабеца максимально сохраняет и передает все ключевые коды жанра литературной баллады: лаконичность повествования, глубину раскрытия жизни, напряженный сюжет, остроту описанных ситуаций, немногочисленную персоносферу, драматическую и неожиданную развязку. В связи с этим, данные тексты воспринимаются как маленькие “концентрированные трагедии”. В то же время, кинорежиссер расширяет основной текст баллады, дополняя каждый сюжет предысторией; активно использует монтаж и кинотропы, редуцирует временные параметры, фрагменты, диалоги, сохраняя при этом основное содержание первоисточника.

2021-01-01T00:00:00Z Tyczynina, Alona https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/3965 2022-02-10T14:26:31Z 2021-01-01T00:00:00Z

Literary Specificity of Narration in the Drawing Stylistics of Bruno Schulz Tyczynina, Alona Upon the basis of contemporary trans-narrative methodological praxis the article presents the specificity of literary narration in the Sanatorium pod Klepsydrą (The Hourglass Sanatorium) collection close to the stylistics of drawings by Bruno Schulz. A. Tichinina proves the purposefulness of the description of visual narration and features of its decoding, which logically follows from the author’s texts. Emphasis is placed on the “parity” of text and image whose meta-imaginative potential contributes to the emergence of the unique syncretic character of the artistic method applied by Bruno Schulz. The literary narration of reminiscence, created by him, is linked with oneiric narration, the mimetic one – with dietary narration, and the factual – with fictional narration, and can be considered as the construction of narrative identity. The article comments on the specificity of Schulz’s drawn story, which in the Sanatorium pod Klepsydrą collection is dynamically supported by a view from a given perspective, expressed by the symmetry, asymmetry, and dissymmetry of forms. The fact that Józef is an omniscient narrator and possesses all the indispensable narrative competences of the character pursued, as is known, by the receptive gaze of the recipient, is stressed. Consequently, the significant stylistic mode of literary works by Bruno Schulz is focused on the narrator. Emphasis is placed on the functional nature of Schulz’s intermedial elements in the graphic works and drawings, on the borderline of an inner focalisation of the literary text

2021-01-01T00:00:00Z Меленчук, Ольга Василівна https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/3925 2022-02-09T08:34:17Z 2021-12-01T00:00:00Z

Традиційна культура як основа творчого феномену Івана Миколайчука Меленчук, Ольга Василівна У статті зроблено акцент на проблемі побутування народної традиційної культури у кінотворчості режисера, актора і сценариста І. Миколайчука. На основі біографічних даних та проаналізованих кіномистецьких робіт І. Миколайчука, зокрема детального огляду фільмів під його режисурою – «Вавілон ХХ» (1979), «Така пізня, така тепла осінь» (1981), кінострічок за сценаріями митця, зокрема «Білий птах з чорною ознакою» (1971) та на основі зіграних численних ролей докладніше простежено і узагальнено особливості використання фольклорно-етнографічних матеріалів, їхнє змістовно-смислове наповнення. У кінофільмах «Вавілон ХХ», «Така пізня, така тепла осінь», «Білий птах з чорною ознакою» наявне сплетіння уснопоетичної творчості, образотворчого, музичного, хореографічного елементів народного мистецтва з багатою етнографічною спадщиною українського народу. У зазначених кінострічках простежено важливі складові духовно-практичної діяльності та звичаєво-побутової культури українців. А це багатство та різнобарвність гуцульського вбрання, нагрудні жіночі прикраси, ткані килими, різьблені тарелі, вишивані рушники, ікони, писані на дереві, картини народного мистецтва, предмети побуту, зброї, архітектурні споруди, побут народної житлової архітектури, звичаї, обряди, все, що нині складає нематеріальну культурну спадщину й вказує на багату духовно-практичну діяльність українців, їхнє особливе світосприймання. Важливу роль у кінофільмах за участю І. Миколайчука, що розкривають мистецький задум творця кінокартин, відіграє художня образність та символи. Орнітологічні образи-символи у вигляді лелек, журавлів, лебедів; зооморфні (цап, кінь, лоша, віл, кіт, пес тощо) пояснюють не лише назву кінострічки, а й створюють своєрідний підсилювальний ефект. Також широко представлена обрядово-звичаєва традиція (елементи Святого вечора, Водохреща, весілля, похорони, маланкування). З погляду сьогодення кожна творча робота кінорежисера та сценариста І. Миколайчука є справжнім кіношедевром, що занурює глядача у світ української народної культури, представленої багатим фольклорним та етнографічним матеріалом.

2021-12-01T00:00:00Z