Розглянуто теоретичний та практичний дискурс питання кінометафори. Підкреслено, що окремі дослідження здійснюються на зрізі теорії в аспекті типології кінометафори, аналізуються способи їх творення та питання впливу на реципієнта; в інших випадках, переходячи у практичну площину, увага зосереджується на аналізі окремих кінометафор або на специфіці кінометафор окремих авторів. Зокрема, в означеному аспекті проаналізовано фільм С. Параджанова „Саят-Нова” („Колір граната”). Виділено кілька розгорнутих кінометафор, що найяскравіше демонструють глибокий рецептивний потенціал візуального прочитання цього кінотексту. Ключовими метафоричними кодами тут виступають вино, гранат, вода, книга, драбина, ритуал, вівця, сон, видіння, нитка, мереживо, поет. Підкреслено, що авторські способи творення кінометафор за своєю програмою поліморфні. Одні несуть у собі глибоко концептуальне, символічне значення, яке формується завдяки контексту, може розширюватися за рахунок додаткових конотацій, які виникають під час сприйняття „кінометафор”. Інші утворюються внаслідок монтажного поєднання двох чи більше кадрів, за рахунок використання суто кінематографічних засобів (напр., ракурс зйомки, крупний план, звук, колір) або залучення до сприйняття попереднього рецептивного досвіду глядача.