Актуальність. Постановка проблеми. Ринок реклами в Україні за останні 10 років доволі часто перебував у кризовому стані, але завжди знаходив можливості для початку відновлення. Знання про ситуацію на ринку важливі для прийняття адекватних рішень при оцінці конкурентних можливостей, перегляду рекламних бюджетів та рекламних стратегій. Достовірну інформацію про ринок отримують, використовуючи різні методики розрахунку показників ринку. В умовах частих криз важливо адекватно оцінювати ситуацію, що склалася на ринку, розуміти амплітуду коливань та регенеративні можливості ринку. Мета дослідження полягає у вивченні динаміки рекламного ринку України у його кризові та посткризові періоди розвитку. Методологія. Методичною основою написання статті служили методи наукової абстракції – при визначенні концепції дослідження, статистичний – при формуванні вибірки показників рекламного ринку, аналізу та синтезу – при співставленні отриманих показників ринку. Результати. У статті досліджено динаміку показників рекламного ринку України, розрахованих у фактично діючих цінах, в цінах попереднього року та цінах 2013 року. Використання різних способів розрахунку показників дало можливість виявити розбіжності в обсягах рекламного ринку різних років, розрахованих у фактично діючих цінах та цінах 2013 року. У такий спосіб було виявлено два випадки, коли за показниками, розрахованими у фактично діючих цінах, ринок реклами демонстрував зростання (це 2015 рік з показником +1% та 2018 рік з показником +13%), а в цінах 2013 року ринок суттєво просів ( -27% у 2015 році та -2% у 2018 році). Також виявили суттєву розбіжність в обсягах зростання рекламного ринку протягом 2013–2023 рр. Наприклад, у найкращий для рекламного ринку рік (2021) обсяг ринку у фактично діючих цінах склав 31053 млн грн, що у 2,7 рази перевищує обсяг рекламного ринку у 2013 році. У цінах 2013 року обсяг рекламного ринку в 2021 році вже складає 7976 млн грн, що на 29,8% менше від 2013 року. Практичне значення. Використання для аналізу ринку показників без їх попереднього перерахунку у відносних цінах – цінах окремого періоду, призводить до хибних висновків. Хибні висновки – до хибних рішень.