Функціональна специфіка власних назв віддавна є засадничою проблемою ономастики як науки. Однак функціональна специфіка фольклорних онімів ще не була об’єктом дослідження, що й зумовлює актуальність пропонованої розвідки. Мета статті – довести, що основні правила, норми використання власних назв у фольклорі зумовлені, по-пер- ше, їхніми онімними характеристиками, а, по-друге, залежать від жанрової специфіки фольклорного тексту. Основними засадами вивчення фольклоронімів вважаємо усвідомлення того, що, по-перше, фольклоронімія є обов’язковою частиною загальнонаціональної системи називання з чітко окресленим місцем у ній; по-друге, що фолькло- ронімний простір має структуру, тотожну структурі національного онімного простору, тобто складається з реального, сакрального і віртуального компонентів. Усі вони відрізняються умовами та часом формування, складом, структурою, ступенем достовірності, особливостями розвитку і, звичайно чи й насамперед, особливостями функціонування. Пріоритет ідентифікувальної, диференційної функції оніма в найдавніших фольклорних жанрах дає підстави вва- жати фольклорний іменнúк джерелом прадавньої міфонімії та правдивим відбитком реального українського ономас- тикону того часового періоду, коли були здійснені записи аналізованого фольклору. Підтверджує це проведене нами зіставлення даних фольклорного антропонімікону та досліджень систем особових імен та прізвищ певних регіонів України, виконаних на реальному матеріалі. У межах як сакральної, так і реальної частин фольклоронімії власна назва виконує насамперед свою засадничу функцію: у процесі номінування чи апеляції, ідентифікує та диференціює. Формування віртуальної частини фольклоронімії пов’язане з новітніми, як для усної народної творчості, часами. Незважаючи на те, що фольклорна власна назва в цих творах виконує обов’язкову для неї номінативну функцію, голо- вними стають її поетична та текстотвірна функції. У подальших студіях фольклорних онімів варто враховувати, що основні правила, норми використання фоль- клорних онімів зумовлені як жанровими межами, так і функціональними характеристиками фольклорних жанрів.