Показати скорочений опис матеріалу
Географічні дослідження професора Мирона Кордуби в українській топоніміці
| dc.contributor.author | Руденко, Валерій Петрович | |
| dc.contributor.author | Грек, Катерина | |
| dc.date.accessioned | 2024-06-13T09:32:23Z | |
| dc.date.available | 2024-06-13T09:32:23Z | |
| dc.date.issued | 2021 | |
| dc.identifier.citation | Руденко В., Грек К. Географічні дослідження професора Мирона Кордуби в українській топоніміці. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2021. Серія: Географічні науки. Вип.15.С.27-38. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2413-7391 (PRINT) | |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/10157 | |
| dc.description.abstract | Висвітлюється внесок професора Мирона Кордуби (1876–1947 рр.) у географічні дослідження української топоніміки. Зазначається, що основою, запорукою автентичності форм географічних назв, як стверджував учений, є місцева народна вимова. В академічному «Словнику української мови» поняття «топонімія» визначене як «сукупність географічних назв населених пунктів, гір, рівнин, озер, річок, лісів і т. ін. певної території» (Білодід та ін., 1979). Тому детально аналізуються зібрані Мироном Кордубою рукописні «Матеріали до географічного словника Галичини і Буковини», що зберігаються у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника. Ідеться про алфавітний список словникових позицій, матеріали до збірки топографічних назв, карти населених пунктів, топонімічні описи, які здійснили різні особи. Усе різноманіття географічних назв осель Галичини й Буковини вчений зводить до трьох «великих громад»: назви, що мають краєзнавчий характер; назви, які походять від особових імен; інші (менші) групи назв осель. Краєзнавчі назви осель характеризуються такими прикметами, як зовнішня форма оселі, теренова чи краєвидна ознака, положення щодо околиці, гідрографічні прикмети, якість ґрунту, засоби комунікації, рістня (флора), звірня (фавна). Особові назви осель мають іменникову або прикметникову «постаті»: іменникові назви на -ичі, -иці; прикметникові назви, що закінчуються на -ь, -ів, -ин; іменникові назви на -івці, -инці; іменникові назви на -івка. Інші (менші) групи назв осель включають колонізаційні, фортифікаційні (оборонні), службові, вільготні, лісові, церковні, коршмарські, жартівливі, осельничі назви населених пунктів. Обґрунтовано, що географічні назви населених пунктів, річок, гір, лісів тощо необхідно подавати так, як їх вживає місцеве населення. Констатовано, що М. Кордуба здійснив організацію та зібрав багатий матеріал до географічного словника Галичини й Буковини, що включає топографічні назви, картосхеми і діалектні топоназви їх населених пунктів; розробив розгорнуту класифікацію географічних назв осель Галичини та Буковини, що охоплює три основні «громади» (краєзнавчі, особові та інші) і 21 «меншу» групу назв населених пунктів. | uk_UA |
| dc.description.sponsorship | Економічної географії та екологічного менеджменту | uk_UA |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | Науковий вісник Херсонського державного університету | uk_UA |
| dc.relation.ispartofseries | Вип.15.; | |
| dc.subject | професор Мирон Кордуба | uk_UA |
| dc.subject | географічні дослідження осель | uk_UA |
| dc.subject | українська топоніміка | uk_UA |
| dc.title | Географічні дослідження професора Мирона Кордуби в українській топоніміці | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
Долучені файли
Даний матеріал зустрічається у наступних фондах
-
Наукові праці
Наукові публікації співробітників факультету