Показати скорочений опис матеріалу
Текст на культурологічній межі: Кінороман „Червоний. Без лінії фронту” А. Кокотюхи.
| dc.contributor.author | Nikoriak, Nataliia | |
| dc.date.accessioned | 2021-07-01T07:03:24Z | |
| dc.date.available | 2021-07-01T07:03:24Z | |
| dc.date.issued | 2020-12-28 | |
| dc.identifier.citation | Нікоряк Н. Текст на культурологічній межі: Кінороман „Червоний. Без лінії фронту” А. Кокотюхи. Питання літературознавства. Чернівці: Чернівецький нац.ун-т, 2020. Вип. 102. С. 164–194. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2306-2908 | |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/102 | |
| dc.description.abstract | З’ясовано термінологічну полімодальність поняття „кінороман”: екранізований роман; жанр фільму; оригінальний оповідний твір, що тяжіє до кіносценарію; літературний текст, написаний на основі фільму та кіносценарію до нього (новелізація фільму). Зроблено огляд сучасного теоретичного і практичного дискурсу жанру кінороману. Підкреслено, що деякі дослідники роблять спробу з’ясувати витоки цього жанру, аналізуючи першозразки в компаративному та інтермедіальному ключі, інші – основну увагу зосереджують на з’ясуванні специфіки кінороманів окремого автора, дійшовши висновків щодо синтетичності та гібридності цього жанру. Зокрема, в означеному аспекті проаналізовано кінороман-приквел А. Кокотюхи „Червоний. Без лінії фронту” (2019). Даний текст, створений на основі кіносценарію фільму, постає доволі складним конструктом, що набуває подвійного кодування – кінематографічного і літературного. Отже, жанр кінороману, будучи продуктом синтезу двох мистецтв, має ключові риси обох. З одного боку, зберігаються кінематографічні коди, що переходять від кіносценарію: фрагментованість, візуацізація слова, документальність, подієвість, монтажна побудова, чергування ракурсів і планів, редукція часу, сильна позиція діалогів, формування характеру в дії, характеристика персонажів через мовлення, лаконічність фраз в окремих сценах для створення ефекту максимального напруження, конденсація зображення, накопичення внутрішньої напруги в епізоді. З іншого боку, як результат т.зв. новелізації, текст набуває жанрових ознак романної форми: масштабність оповіді (фрагментована й конденсована), змінюється якість наративів, розгорнуто коментується перетинання життєвих векторів кількох персонажів із розкриттям їхніх характерів, ускладнюється архітектонічна і композиційна будова тексту. А. Кокотюха пов’язує свої кіноромани воєдино фабулою, головним персонажем і загальним художнім задумом. | uk_UA |
| dc.description.sponsorship | Зарубіжної літератури, теорії літератури та слов'янської філології | uk_UA |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | Чернівці: Чернівецький нац.ун-т | uk_UA |
| dc.subject | жанр; кінороман; приквел; новелізація; А. Кокотюха; „Червоний. Без лінії фронту” | uk_UA |
| dc.title | Текст на культурологічній межі: Кінороман „Червоний. Без лінії фронту” А. Кокотюхи. | uk_UA |
| dc.title.alternative | Text on the Culturological Border: the Cinemanovel “The Red. Without a Front Line” by A. Kokotiukha | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
Долучені файли
Даний матеріал зустрічається у наступних фондах
-
Наукові праці
Наукові публікації співробітників факультету