У статті здійснено аналіз концепту БУКОВИНА за матеріалами українських народних пісень, записаних А. Яківчуком. У мовному вираженні концепту БУКОВИНА виокремлено кілька складників, серед яких найвагомішими є географічно-мовний (найменування форм ландшафту, лісових масивів, водойм, населених пунктів) та історично-мовний (загальні найменування осіб, передусім назви представників різних етносів і власні назви історичних постатей), власне мовний (діалектизми та запозичення, насамперед, румунізми) та антропонімний (власні назви, характерні для певних етносів) відіграють меншу роль. Характерним для описуваного концепту є те, що в кожному з його складників органічно поєднаними виявляються українські загальні і власні назви відповідних реалій, що складають ядерну центральну частину концепту, і номінації предметів та явищ з інших культур, які доповнюють і розширюють семантичний обсяг аналізованого концепту, що зумовлено полікультурною історією Буковини.