Онома-семасіологічний та етимологічний аналіз реґіональної буковинсько-га- лицької гідронімії в межах території Тернопільської та Чернівецької областей засвідчив наявність новочасних та архаїчних гідроутворень, у т. ч. праслов’ян- ського походження. Народна географічна (гідрографічна) термінологія стано- вить основу аналізованої гідронімії та знаходить широкі паралелі в гідронімії всієї України та словʼянських країн. Аналіз базових назв гідрооб’єктів з ураху- ванням топонімійного контексту дозволив максимально розкрити природу їхньої номінації, визначити міжмовні та міждіалектні зв’язки, вказати на пра- слов’янський характер іменування в такого типу назвах. Залучені до аналізу гідроніми та мікрогідроніми відбивають характер формування словотвірних типів та принципи номінації гідрообʼєктів на синхронному зрізі, будучи про- довженням їхнього діахронічного розвитку. Гідронімія означеного ареалу має різночасовий та різномовний (здебільшого українсько-польський) характер, який формував топонімійну систему буковинсько-галицького терену ще із пра- слов’янського періоду (через посередництво прото- та староукраїнського пе- ріоду) і до сучасних назв. Дослідження встановило присутність на цій території польського етнічного елемента та його вплив на систему номінації гідрооб’єк- тів у період ХVIII ‒ поч. ХХI ст.