Актуальність дослідження зумовлена потребою вивчення фауносимволіки в етнолінгвістичному аспекті та визначення її ролі у формуванні мовної картини світу. Символізовані слова-назви відображають особливості культури народу, його історію, звичаї та спонукають до виникнення асоціативних зв’язків, які ґрунтуються на порівнянні, співвідношенні предметів, явищ, якостей, у яких приховано глибинний зміст, багатозначність, оскільки є виявом образного бачення довкілля. Асоціативні паралелі створюються на особистому суб’єктивному досвіді особи, що збігається з етнокультурними традиціями народу, до якого належить мовець. Через призму анімістичного світогляду народу комплексно проаналізовано специфіку відображення асоціативних паралелей між людиною та птахою в поширених етносимволах. У дослідженні виокремлено асоціативну паралель людина ↔ голуб (голубка), людина ↔ зозуля, людина ↔ ластівка. З’ясовано значення та вплив птахів на риси характеру та вдачі людини, визначено позитивні та негативні характеристики птаха. У народній символіці голуб уособлює ввічливість, безневинність, трепіт, жадібність, тужливість, заздрість; зозуля – оптимізм, боягузтво; ластівка – кмітливість, нерозторопність, балакучість. Притаманні птахам риси метафорично переосмислено у прислів’ях, приказках, піснях, народних віруваннях, народних прикметах і повір’ях, у художній літературі тощо. Етносимволи на позначення фауносимволіки створені на основі метафоричного осмислення реалій та компонентів мовних одиниць, відображають мовну картину світу українського народу, сприяють пізнанню його традицій, національної ідентичності й неповторності.