У статті розкрито правову природу індивідуально-договірного регулювання трудових відносин, основу якого становить трудовий договір. Підкреслено, що вивчення проблем правозастосування лише в рамках позитивізму є і несприйнятливим, і неефективним, бо право вже давно сприймається як соціальне явище, а це означає, що має бути відкритий простір для широкого кола індивідуальних, колективних регуляторів, серед яких слід назвати трудовий, колективний договори. Констатовано, що договірне правозастосування, як і договірна правотворчість, є об’єктивною, закономірною реальністю. Договірне правозастосування є одним із різновидів правозастосовної діяльності. Зауважено, що за надання відповідного значення індивідуальним актам у правовому регулюванні було б нелогічним не виділяти нормативно-правову природу індивідуально-договірного регулювання, адже сутність індивідуально-договірного способу регулювання полягає в тому, що вплив на свідомість і подальшу поведінку конкретного працівника здійснюється різними індивідуальними правовими засобами у їх співвідношенні і поєднанні з колективно-договірними та державними правовими засобами, що не виключає їх специфіку. Розкриваючи правову природу договірного регулювання, акцентуємо увагу на тому, що право як соціальна цінність як свою основу має насамперед людину та її права, тому державне регулювання насамперед визначає не зміст трудових відносин, а межі прав суб’єктів трудових відносин, даючи їм змогу врегульовувати свої відносини на індивідуально-правовій та колективно-правовій основі шляхом трудового, колективного договорів, соціально-партнерських угод. Досліджуючи договірне регулювання трудових відносин, підкреслюємо основну його відмінну рису: воно здійснюється шляхом договору, в основі якого лежить угода сторін. Стверджується, що договірні відносини є правовими відносинами, а індивідуально-договірне регулювання є видом правового регулювання. Доходимо висновку, що трудовий договір, який є основою індивідуально-договірного регулювання, належить до змішаних правових договорів, де у його змісті наявні як нормативні, так й індивідуальні правові приписи.