Ключова причина надто повільного розвитку системи недержавного пенсійного забезпечення (НПЗ) в Україні – низький рівень довіри населення, що характеризується нестійкою динамікою. У даній роботі здійснено спробу виявити детермінанти нелінійної динаміки – циклічності – довіри населення до системи НПЗ. У якості формальної міри довіри, як оцінки пенсійної активності, використані абсолютний (кількість учасників недержавних пенсійних фондів (НПФ)) і відносний (відношення пенсійних внесків в НПФ до наявного доходу) показники. Запропоновано алгоритм дослідження циклічної динаміки довіри населення до НПЗ та перевірки гіпотез щодо її детермінант. Одночасно у дослідженні емпірично перевіряються традиційні теорії ощадної поведінки і постулати неокласичного аналізу про динаміку заощаджень за фазами економічного циклу щодо ощадно-інвестиційної поведінки населення України в цілому і пенсійного поведінки зокрема. Для виділення довгострокового тренда і циклічних компонент часових рядів використовувався фільтр Ходріка – Прескотта. Здійснено оцінку статистичних параметрів циклічної динаміки часових рядів основних детермінант довіри населення до НПЗ: волатильності, персистентності і синхронності змін. Дослідження показало, що циклічність довіри населення до НПЗ визначається економічною циклічністю, зокрема, індекс реального ВВП і індекс реальної заробітної плати – індикатори довіри, що збігаються, індекс споживчих цін – випереджаючий індикатор. У той же час по відношенню до економічного циклу довіра населення до НПЗ (і, відповідно, пенсійна поведінка) – контрциклічний індикатор. Виявлений характер ощадно-інвестиційної пенсійної поведінки суперечить постулатам неокласичного аналізу про динаміку заощаджень за фазами економічного циклу і емпірично підтверджує гіпотезу Дж. Катона про особливе розумінні індивідами заощаджень. Крім того, дослідження показало відсутність статистично значущої залежності динаміки довіри до НПЗ та пенсійного поведінки населення за фазами економічного циклу від статі і віку.