У статті здійснено узагальнюючий аналіз різних авторських визначень комунікативної толерантності та предста-вленорезультатипочатковогоетапуемпіричногодослідження–асоціативного опитування студентів щодо осо-бистісних рис, ймовірно властивих їх «ідеальному»співрозмовнику. Зазначається, що, залежно від підходу до аналізу комунікативної толерантності (психологічного чи мовознавчо-го), науковці зосереджуються або переважно на змістовних характеристиках цього поняття, або їх більше ціка-вить формальний бік прояву даного феномену.Виявлено, що серед особистісних рис, виділених респондентами, як передумову ефективного спілкування, домі-нують дві групи рис: 1) які стосуються вміння спілкуватися; 2) пов’язані з моральним розвитком людини.Запропоновано підсумкове розуміння комунікативної толерантності як особистісної риси, що проявляється у доброзичливому і відкритому ставленні до іншої людини в процесі спілкування з нею