Порушується питання рецептивного сприйняття мистецьких творів самим автором і читачем-глядачем. Екфрастичні елементи сучасного кіносценарію В. Мицька „Портрет” свідчать про органічність цього прийому для практики створення кіносценарних текстів у цілому. Для кіносценарію, як історично детермінованої ХХ ст. літературної форми, тексти інших видів мистецтва пропонують свої ілюстративні зразки. Звернення автора до екфрасису зумовлюється прагненням у вербальний спосіб передати невербальне зображення.