Податково-правові конфлікти є передумовою виникнення і реалізації компромісу. Суперечності між особою та суспільством, а точніше між їхніми інтересами, досліджували відомі вчені-правники, серед яких Н.Ф. Кузнєцова, І.І. Карпець, В.М. Кудрявцев, О.І. Марцев. Погоджуючись з тим, що сутність правових конфліктів – це зіткнення з узаконеними суспільством приписами і правовими нормами, наголошуємо на тому, що держава не завжди обирає оптимальний варіант їх розв’язання. Процес попередження і боротьби з податковими правопорушеннями – складний та багатогранний, саме тому він і потребує нових підходів. Маючи величезний арсенал прийомів і засобів для цього, вона частіше обмежується лише притягненням до відповідальності, забуваючи про інші шляхи врегулювання конфліктів, які інколи можуть бути більш ефективніші, ніж класичні прийоми і способи. Очевидно, що вже тепер необхідно змінювати методику, стратегію і тактику роботи податкових структур, яка б найбільш повно відповідала конкретним вимогам сьогодення. Інститут податково-правового компромісу повинен знаходити своє відображення у нормах права лише при відповідності його принципу справедливості. Без взаємозв’язку моралі та закону не може бути мови про реальну дієвість інституту компромісу, бо наразі грубо порушується ряд найважливіших принципів права, серед яких – законність, гуманність, справедливість, доцільність.