Статтю присвячено удосконаленню нормативно-правового забезпечення у сфері соціального підприємництва в Україні, розкрито досвід законодавчої бази країн Євросоюзу у сфері соціального підприємництва. Проаналізовано правове забезпечення соціального підприємництва Великої Британії, Данії, Латвії, Італії, Польщі, Фінляндії. У Великій Британії не прийнято жодного окремого закону, який би винятково регулював сферу СП. Саме тому єдиної правової фор ми для організації діяльності соціального підприємництва у Великобританії не існує, проте законодавство офіційно визнає інститут соціального підприємництва, а статус соціального підприємства може надаватися різним фірмам і компаніям. Cоціальне підприємництво у Данії регулюється директивою ЄС про державні закупівлі (Directive 2014/24/EU). У Законі йдеться про те, що соціальні підприємства можуть бути зареєстровані як такі, що отримали офіційну печатку про внесення їх до списку "зареєстрованих соціальних підприємств" від влади Данії. У Латвії, Saeima (Парламент Латвії) прийняв Закон "Про соціальні підприємства" № 212 (6039), який ввійшов у дію з 1.04.2018 р. Метою Закону є сприяння поліпшенню якості життя суспільства та працевлаштуванню груп населення, які ризикують соціальним відчуженням. Італія ста ла першою країною, яка після 1990 р. розпочала на державному рівні використовувати термін "соціальне підприємництво" та затвердила спеціальну організаційно-правову форму для СП — соціального кооперативу. У 1991 році тут прийнятий Закон 381/1991 "Про соціальні кооперативи". У Польщі, за даними Єврокомісії, законодавство про соціальне підприємництво знаходиться все ще на стадії розробки. Проте функціонує законодавчо визначена організаційно-правова форма, затверджена Законом "Про соціальні кооперативи". У Фінляндії сфера соціально го підприємництва регулюється Законом "Про Соціальні Підприємства" (1351/2003), який увійшов у дію 1.01.2004, з подальшою поправкою Act No. 409 of 2007 to amend the Social Enterprises Act (No. 1351 of 2003). У цих країнах вже розроблено, впроваджено у дію нормативно-правові акти щодо соціального підприємництва. Наголошено на тому, що важливо запозичити зі правової системи країн Євросоюзу для українських підприємств, а при розробці вітчизняного законодавства треба приділити увагу напрямам державної підтримки соціальних підприємств. Сформовано умови надання прямого та непрямого державного фінансування, участі у конкурсах для здобуття грантів. Доведено, що обов'язковим елементом Закону повинні стати фіскальні переваги та пільги для соціальних переваг, їх чітке пояснення та можливості застосування.