У межах людської цивілізації були і залишаються неусувними причини, що спонтанно породжують увесь спектр конфліктів та спорів у людському бутті. Ні судочинство, ні АВС як альтернативні системи вирішення спорів, окремо взяті, неспроможні монопольно впоратися з ними. Міжнародний досвід переконує, що необхідне та неминуче державно-приватне партнерство судочинства і АВС. Ціннісні матриці судочинства і АВС світоглядно та змістовно протилежні. Кожна із цих систем вирішення спорів маж власні переваги та вразливі сторони і спроможні успішно вирішувати лише певні категорії спорів. Звідси спроби вбудувати (імплементувати) АВС у судочинство неприродні, небезпечні та спроможні призвести тільки до деформації обидвох систем. Культури судочинства і АВС належать до конкурентних взаємодоповнюючих явищ, які атрибутивно потребують одне іншого. Досвід США, європейських та інших прогресивних держав переконує, що без системної, цілеспрямованої та всебічної державної підтримки АВС не спроможне утвердитися як альтернативна судочинству система вирішення спорів. В Україні саме відсутність такої підтримки є однією з причин занедбаності вітчизняного судочинства.