У статті проаналізовано пареміологічні одиниці як засоби інтертекстуальності в драматичному тексті буковинських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ ст. (Ю. Федьковича, С. Воробкевича, С. Яричевського). Виокремлено функціональні групи паремій, що є своєрідним комунікативним кодексом буковинців. Розглянуто особливості використання усталених народних висловів, зафіксованих у драматичних творах буковинських письменників, у відповідній комунікативній ситуації.