Show simple item record

dc.contributor.authorМаксим’юк, Оксана Василівна
dc.contributor.authorСтрук, Іванна Михайлівна
dc.contributor.authorМаксим’юк, Наталія Василівна
dc.date.accessioned2021-11-19T10:33:40Z
dc.date.available2021-11-19T10:33:40Z
dc.date.issued2021
dc.identifier.citationМаксим’юк О., Струк І., Максим’юк Н. Невербальні засоби комунікативного акту відмови у драматичному тексті українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. Том 32 (71) № 3 Ч. 1 2021. С. 32-38.uk_UA
dc.identifier.issn2710-4656
dc.identifier.urihttps://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1693
dc.description.abstractУ статті розглянуто відмову як комунікативний акт, що функціонує за умов безпосереднього мовленнєвого спілкування і є реакцією на репліки директивного чи комісивного типу. Мовленнєва ситуація незгоди є одним із чинників, який моделює комунікативний акт відмови. Прагматичний підхід до вивчення висловлень відмови передбачає аналіз невербальних засобів відмови у художньому тексті, з поміж-яких виокремлюємо драматичний текст – багатопланове та багатоаспектне явище, що передбачає взаємодію автора та читача / глядача, автора та персонажа, персонажа та читача / глядача, а також самих персонажів. У драматичному тексті розмежовуємо авторське мовлення у формі ремарок і мовлення героїв у вигляді реплік. Це дозволяє розглядати мовлення персонажів як вербальну комунікацію, авторське мовлення – як невербальну комунікацію. Вербальна комунікація імітує спонтанне розмовне мовлення, тобто діалог, який реалізується через речення. Мовлення автора (невербальна комунікація) ущільнює інформативність тексту. Структурною одиницею невербальної комунікації драматичного тексту вважаємо ремарку, що допомагає візуалізувати прочитане – описує місце й час дії, визначає мізансцену, додає штрихи до образу героя, розкриває суть авторського бачення тієї або іншої сцени. Структурні одиниці вербальної комунікації драматичного тексту мають комплексний ієрархічний характер: первинна одиниця – репліка або монолог, вторинні – діалог, полілог. Репліка і ремарки взаємопов’язані: репліка без ремарки неоднозначна, іноді просто нелогічна, а ремарка без репліки не має смислу. Відповідно, вербальні та невербальні засоби відмови у драматичному тексті доповнюють один одного, взаємодіють як складники єдиного комунікативного процесу. Аналіз невербальних компонентів зі значенням відмови та засобів їх омовлення у драматичному тексті здійснено на матеріалі творів українських письменників – Івана КарпенкаКарого, М. Старицького, М. Кропивницького, творчий доробок котрих найяскравіше репрезентує усно-розмовне мовлення українців другої половини ХІХ – початку ХХ ст.uk_UA
dc.description.sponsorshipКафедра сучасної української мовиuk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherВидавничий дім «Гельветика»uk_UA
dc.subjectвідмоваuk_UA
dc.subjectкомунікативний актuk_UA
dc.subjectкомунікативна ситуаціяuk_UA
dc.subjectмовленнєвий жанрuk_UA
dc.subjectневербальна комунікаціяuk_UA
dc.subjectдраматичний текстuk_UA
dc.subjectреплікаuk_UA
dc.subjectремаркаuk_UA
dc.titleНевербальні засоби комунікативного акту відмови у драматичному тексті українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст.uk_UA
dc.title.alternativeNon-verbal means of the communication in the dramatic text of Ukrainian writers of the late xix – early xx centuriesuk_UA
dc.typeArticleuk_UA


Files in this item

Thumbnail

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record