Проаналізовано проблему досягнень особистості у філософсько-психологічному дискурсі. Зазначено, що питання досягнень особистості досліджується філософами різних напрямів у межах глобальних проблем людства. З’ясовано, що під досягненнями філософи розуміють водночас процес удосконалення особистістю себе і її вчинки, дії, здійснені в цьому процесі. Незважаючи на відмінності у поглядах, філософи визначають прагнення особистості до досягнень як її внутрішню потребу. Досягнення (як учинки, дії) вони характеризують як засіб самовираження і самореалізації особистості, які вона здійснює, опираючись на свої переконання і накопичений досвід. Позначаючи шлях удосконалення через досягнення як необхідний, але складний, філософи стверджують, що прагнення особистості до досягнень реалізується лише за певних умов. Розглянуто різні підходи до визначення сутності досягнень особистості у психології. Розкрито концепти «досягнення особистості в діяльності» та її «особистісні досягнення». Представлено сутнісні характеристики особистісних досягнень; основи прагнення людини до досягнень – природний і соціальний аспекти; умови, що впливають на прагнення особистості до досягнень. Указано, що прагнення особистості до досягнень і процес перетворення досягнень в особистісні обов’язково супроводжуються оціночним процесом. Оцінка досягнень здійснюється як власне особистістю, так і оточуючими її людьми.