Обґрунтовано концепт «життєвий успіх» у соціально-психологічному аспекті. З’ясовано, що проблема життєвого успіху є дискусійною, про що свідчать низка підходів щодо його тлумачень і, мабуть, цікавість також. Розглянуто умови досягнення життєвого успіху та чинники, що на нього впливають. Указано на тісний зв’язок успіху із соціальною природою людини, вдалою структурованістю її психологічного простору та часу. Щоб досягти успіху, особистість має бути включена у соціум і відособлена від нього. Тоді вона зможе злитися з професійною групою, почуватися з нею як єдине ціле та водночас виокремитися, стати помітною, незамінною, визнаною. Крім того, вона має відчувати плин часу свого життя, не відкладаючи на далеке майбутнє те, чого потрібно досягати вже тепер. Зазначено, що сучасні уявлення про ефективну, успішну, творчу особистість чітко співвідносяться з положеннями суб’єктного підходу до розуміння життєвого шляху особистості. Акцентовано на групі Творців, яким властиво піклуватися не лише про себе, але й про інших людей і власне життя загалом, усвідомлюючи себе не лише як унікальну «одиницю в космічній порожнечі», але і як учасника та продовжувача людської історії. Творцю властиве відчуття того, що його життя «зробили» таким багато людей до нього, і він сам зможе внести в життя потрібний вклад для майбутнього і майбутніх. Творець набуває, має і багатіє, щоб творити. Представлено сутнісні ознаки стратегії життєвого успіху.