Цивільні процесуальні правовідносини як самостійний вид правових відносин характеризується такими специфічними ознаками: 1) правова форма вираження; 2) обов’язковим суб’єктом є суд; 3) імперативно-диспозитивний характер; 4) динамічність; 5) багатостадійність; 6) системний характер; 7) зв’язок з матеріально-правовими відносинами; 8) є одним із засобів механізму захисту прав, свобод та інтересів фізичних, юридичних осіб та держави. Цивільні процесуальні правовідносин – це система динамічних багатостадійних правових відносин, які мають імперативно-диспозитивний характер, виникають між обов’язковим суб’єктом – судом і іншими учасниками цивільного процесу забезпечуючи захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. При здійсненні правосуддя по цивільним справам знаходить свій прояв різноманітність відносин. Будучи складовою частиною системи, кожне процесуальне правовідношення має тільки йому властивий зміст і суб’єктний склад.