| dc.contributor.author | Білоус, Володимир Володимирович | |
| dc.date.accessioned | 2021-11-21T17:23:31Z | |
| dc.date.available | 2021-11-21T17:23:31Z | |
| dc.date.issued | 2020-12-29 | |
| dc.identifier.citation | Особливості утримання контролю та перебігу бронхіальної астми у дітей за альтернативного дебюту захворювання / О.К. Колоскова, Т.М. Білоус, Н.О. Шевченко, В.В. Білоус. Східноукраїнський медичний журнал. – 2020. – Т. 8, № 4. – С. 383-392. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2663-5909 | |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2040 | |
| dc.description.abstract | Актуальність. Незважаючи на значну кількість досліджень щодо діагностики та лікування БА й постійне оновлення рекомендацій щодо надання медичної допомоги пацієнтам із астмою, все ж ця хвороба приводить до суттєвого впливу на якість життя пацієнтів і їх родин та значних економічних втрат. Разом із тим, особливості перебігу бронхіальної астми та діагностики окремих фенотипів захворювання у дітей, залежно від біомаркерів активності запального процесу в дихальних шляхах, вкрай потребують ширшого застосування неінвазивних діагностичних процедур й оптимізації індивідуалізованих лікувальних заходів залежно від визначених характеру та інтенсивності запалення в дихальних шляхах.
Матеріали і методи дослідження. Для вивчення особливостей перебігу та контрольованості бронхіальної астми в дітей, залежно від альтернативного початку захворювання, на базі КМУ «Обласна дитяча клінічна лікарня» м. Чернівці методом «дослід-контроль» у паралельних групах із використанням простої випадкової вибірки комплексно обстежено 319 дітей. У 257 дітей (І клінічна група) бронхіальна астма розвинулася на тлі хронічного обструктивного бронхіту, до складу ІІ клінічної групи увійшли 43 дитини, в яких БА дебютувала після перенесеної позалікарняної пневмонії, а третю (ІІІ) клінічну групу сформували 19 дітей, в яких БА верифікована після стаціонарного лікування з приводу астматичного статусу.
Результати дослідження. Показано, що у представників ІІІ клінічної групи, порівняно з іншими хворими, вірогідно частіше траплявся фенотип астми раннього початку та тяжкий перебіг захворювання, при цьому співвідношення шансів тяжкого перебігу БА в подальшому для цих дітей порівняно з когортою І групи становило 6,8. Виявлено, що у дітей ІІІ клінічної групи за усіма опитувальниками переважали хворі з частково-контрольованою та неконтрольованою астмою, частіше траплялася коморбідна патологія у вигляді алергійного риніту й атопічного дерматиту, а алергічний риніт перебігав важче за інші когорти пацієнтів. За результатами неінвазивних досліджень відмічено, що найактивніший запальний процес траплявся у хворих ІІ та ІІІ груп, що свідчить про можливість використання вказаних біомаркерів для моніторингу утримання запального процесу в дихальних шляхах. | uk_UA |
| dc.description.sponsorship | фізичної реабілітації, ерготерапії та домедичної допомоги | uk_UA |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | Східноукраїнський медичний журнал | uk_UA |
| dc.subject | бронхіальна астма | uk_UA |
| dc.title | Особливості утримання контролю та перебігу бронхіальної астми у дітей за альтернативного дебюту захворювання. | uk_UA |
| dc.title.alternative | FEATURES OF BRONCHIAL ASTHMA CONTROL AND COURSE IN CHILDREN WITH AN ALTERNATIVE ONSET OF THE DISEASE | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
