| dc.contributor.author | Білоус, Володимир Володимирович | |
| dc.contributor.author | Селіверстов, Сергій Іванович | |
| dc.date.accessioned | 2021-11-21T17:44:53Z | |
| dc.date.available | 2021-11-21T17:44:53Z | |
| dc.date.issued | 2021-05-31 | |
| dc.identifier.citation | Біомаркери запалення при бронхіальній астмі у дітей за альтернативного початку хвороби / Колоскова О.К., Білоус Т.М., Коротун О.П., Герман Ф., Білоус В.В., Селіверстов С.І. Клінічна та експеримен¬тальна патологія 2021. Т.20, №1 (75). С.53-60. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2521-1153 | |
| dc.identifier.issn | 1727-4338 | |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2042 | |
| dc.description.abstract | Мета роботи – вивчити показники активності запального процесу в дихальних
шляхах при бронхіальній астмі в дітей залежно від різного початку захворювання.
Матеріали і методи. Для вивчення особливостей перебігу та контрольованості
бронхіальної астми (БА) в дітей, залежно від альтернативного початку
захворювання, на базі ОКНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня»
методом «дослід-контроль» у паралельних групах із використанням простої
випадкової вибірки комплексно обстежено 319 дітей. У 257 дітей (І клінічна група)
бронхіальна астма розвинулася на тлі хронічного обструктивного бронхіту, до
складу ІІ клінічної групи увійшли 43 дитини, у яких БА дебютувала після перенесеної
позалікарняної пневмонії, а третю (ІІІ) клінічну групу сформували з 19 дітей, у яких
БА верифікована після стаціонарного лікування з приводу астматичного статусу.
Результати. Виявлено, що рецидивний обструктивний бронхіт у дебюті БА
асоціюється з еозинофільним характером запального процесу, накопиченням у
мукоспіні мокротиння ММР-9 як маркера бронхіального ремоделінгу, а пневмонічний
процес у дебюті бронхіальної астми супроводжувався гіпергранулоцитарним
характером запального процесу. В основі фенотипу астми, яка дебютувала з
клінічної картини астматичного статусу, лежить нейтрофільний характер
запального процесу з активацією киснезалежного метаболізму цих гранулоцитів
мокротиння, що зумовлює зростання у 2,2 раза концентрації ендотеліального
фактора росту судин у надосадовій рідині мокротиння.
Висновки. Наведені дані засвідчують про дискретний характер типу й виразності
запального процесу дихальних шляхів у динаміці спостереження у дітей клінічних
груп порівняння, що дає змогу припустити наявність окремих фенотипових
розбіжностей, зумовлених альтернативним характером дебюту захворювання,
який, у свою чергу, визначався різними тригерами. Такі девіації запального
процесу вказують на те, що пацієнти, хворі на бронхіальну астму, вимагають
персоналізованого підходу до диференційованого діагностичного моніторингу
та адресного протизапального лікування з урахуванням особливостей дебюту
захворювання. | uk_UA |
| dc.description.sponsorship | фізичної реабілітації, ерготерапії та домедичної допомоги | uk_UA |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | Клінічна та експеримен¬тальна патологія | uk_UA |
| dc.subject | діти | uk_UA |
| dc.subject | маркери мокротиння | uk_UA |
| dc.subject | бронхіальна астма | uk_UA |
| dc.subject | дебют | uk_UA |
| dc.title | Біомаркери запалення при бронхіальній астмі у дітей за альтернативного початку хвороби | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
