Показати скорочений опис матеріалу
Біомаркери запалення при бронхіальній астмі у дітей за альтернативного початку хвороби
dc.contributor.author | Білоус, Володимир Володимирович | |
dc.contributor.author | Селіверстов, Сергій Іванович | |
dc.date.accessioned | 2021-11-21T17:44:53Z | |
dc.date.available | 2021-11-21T17:44:53Z | |
dc.date.issued | 2021-05-31 | |
dc.identifier.citation | Біомаркери запалення при бронхіальній астмі у дітей за альтернативного початку хвороби / Колоскова О.К., Білоус Т.М., Коротун О.П., Герман Ф., Білоус В.В., Селіверстов С.І. Клінічна та експеримен¬тальна патологія 2021. Т.20, №1 (75). С.53-60. | uk_UA |
dc.identifier.issn | 2521-1153 | |
dc.identifier.issn | 1727-4338 | |
dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2042 | |
dc.description.abstract | Мета роботи – вивчити показники активності запального процесу в дихальних шляхах при бронхіальній астмі в дітей залежно від різного початку захворювання. Матеріали і методи. Для вивчення особливостей перебігу та контрольованості бронхіальної астми (БА) в дітей, залежно від альтернативного початку захворювання, на базі ОКНП «Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня» методом «дослід-контроль» у паралельних групах із використанням простої випадкової вибірки комплексно обстежено 319 дітей. У 257 дітей (І клінічна група) бронхіальна астма розвинулася на тлі хронічного обструктивного бронхіту, до складу ІІ клінічної групи увійшли 43 дитини, у яких БА дебютувала після перенесеної позалікарняної пневмонії, а третю (ІІІ) клінічну групу сформували з 19 дітей, у яких БА верифікована після стаціонарного лікування з приводу астматичного статусу. Результати. Виявлено, що рецидивний обструктивний бронхіт у дебюті БА асоціюється з еозинофільним характером запального процесу, накопиченням у мукоспіні мокротиння ММР-9 як маркера бронхіального ремоделінгу, а пневмонічний процес у дебюті бронхіальної астми супроводжувався гіпергранулоцитарним характером запального процесу. В основі фенотипу астми, яка дебютувала з клінічної картини астматичного статусу, лежить нейтрофільний характер запального процесу з активацією киснезалежного метаболізму цих гранулоцитів мокротиння, що зумовлює зростання у 2,2 раза концентрації ендотеліального фактора росту судин у надосадовій рідині мокротиння. Висновки. Наведені дані засвідчують про дискретний характер типу й виразності запального процесу дихальних шляхів у динаміці спостереження у дітей клінічних груп порівняння, що дає змогу припустити наявність окремих фенотипових розбіжностей, зумовлених альтернативним характером дебюту захворювання, який, у свою чергу, визначався різними тригерами. Такі девіації запального процесу вказують на те, що пацієнти, хворі на бронхіальну астму, вимагають персоналізованого підходу до диференційованого діагностичного моніторингу та адресного протизапального лікування з урахуванням особливостей дебюту захворювання. | uk_UA |
dc.description.sponsorship | фізичної реабілітації, ерготерапії та домедичної допомоги | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.publisher | Клінічна та експеримен¬тальна патологія | uk_UA |
dc.subject | діти | uk_UA |
dc.subject | маркери мокротиння | uk_UA |
dc.subject | бронхіальна астма | uk_UA |
dc.subject | дебют | uk_UA |
dc.title | Біомаркери запалення при бронхіальній астмі у дітей за альтернативного початку хвороби | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Долучені файли
Даний матеріал зустрічається у наступних фондах
-
Наукові праці
Наукові публікації співробітників факультету