У статті проведено дослідження правової природи нотаріальної юрисдикції, а також визначено її семантику, що виступає своєрідним доказом існування та необхідності законодавчого закріплення категорії «нотаріальна юрисдикція». Нотаріуси здійснюють юрисдикційну діяльність, але ця діяльність виступає не як частина розпорядчо-виконавчої діяльності, а як самостійна функціональна діяльність, обмежено делегована їм законодавцем для оперативного вирішення певних правових ситуацій. Нотаріальна юрисдикція характеризується публічно-правовою природою та виражається у поширенні компетенції нотаріальних органів, спрямованої на вчинення нотаріальних дій в інтересах фізичних та юридичних осіб, фіксуючи і посвідчуючи безспірні права таких осіб, захищаючи їхні суб’єктивні права і законні інтереси, надаючи таким суб’єктивним правам публічної сили (офіційного визнання від імені держави), з одного боку, та з іншого – здійснюючи делеговану від держави контрольну функцію в правозастосовчій сфері. В основі нотаріальної юрисдикційної діяльності передбачається: застосування матеріальних правових норм, здійснення правової оцінки поведінки тих чи інших осіб; цілеспрямований, організований, результативно-процесуальний характер; правова форма реалізації відносин між учасниками, де однією зі сторін завжди виступає нотаріус; чітко визначений нормативний характер, завжди пов’язаний з правовідносинами щодо організації та контролю за нотаріальною діяльністю; встановлення та поширення за допомогою цілісної системи правових засобів, тобто базується на так званому нормативному регуляторі; гарантування доведення норм права до їх виконання внаслідок виконання нотаріусом свої функцій, які чітко встановлені в законодавстві; реалізація в інтересах суспільства, зокрема поширення нотаріальної юрисдикції здійснюється в рамках принципу «наближеності до споживача», що виражається у прив’язці до нотаріального округу; вплив на поведінку учасників правовідносин щодо організації та контролю за нотаріальною діяльністю; правозастосовча сфера набуває пріоритетного значення у поширенні та здійсненні нотаріальної юрисдикції. Встановлено та обґрунтовано, що порівняно з нотаріальною юрисдикцією нотаріальна діяльність за своєю природою має більш вузький характер і полягає у конкретних діях нотаріальних органів, спрямованих на вчинення нотаріальних дій в інтересах фізичних та юридичних осіб, які звертаються до них за наданням правової допомоги, результатом якої є посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення.