Садово-ландшафтний комплекс (СЛК) – культурний ландшафт – складне комплексне утворення не лише у зв’язку з його внутрішнім системним устроєм, але і майже завжди – у зв’язку з управлінням, оскільки в його межах існують та взаємодіють різні суб’єкти права – користувачі, арендатори, власники земель, природних ресурсів, будівель, інших інженерних споруд. До теперішнього часу в українській та світовій географічній науці окреслилися три основні підходи до визначення і розуміння культурного ландшафту, які умовно можна визначити як класичний ландшафтний географічний підхід (1), этнолого-географічний підхід (2) та інформаційно-аксіологічний підхід (3). Відмінності між ними, на перший погляд, не особливо великі, але при найближчому розгляді й, що найважливіше, при використанні даних підходів у практиці розвитку культурних ландшафтів як об’єктів господарювання або культурної спадщини можливі істотні методологічні різночитання в розумінні даної проблеми.