Розглядається онімний простір дитячих творів Р. Дала, який є функціонально навантаженим та багатошаровим. Завдяки спеціальним контекстам та грі на онімах відзначається ономастична неповторність індивідуально-авторського стилю письменника. Досліджується поеонімія творів Роалда Дала ономастичне навантаження та їх специфіка. З’ясовується зв’язок, характер стосунків зібраних онімів з їх денотатами, розглядається структура та етимологічний статус онімів, виділяються ономастичні оказіоналізми, створені письменником, опрацюваться апелятиви, виявляються інтертекстуальні зв’язки онімів у межах творів Р.Дала, узагальнюється функціонування та функціональний розподіл власних назв у межах цілого художнього твору та його поетонімосфери та виявляються зв’язки оніма з текстом. В поетонімосфері творів автор звертається до різних ономастичних розрядів, а саме до антропонімів, зоонімів, використовуючи трансформації. Оніми в дитячих творах Роалда Дала – це не тільки назви, а й пояснення, й ілюстрації. За допомогою власної назви дитина ліпше і легше сприймає твір, психологічно засвоює світ.