У статті досліджено такі основні аспекти: поняття електронного документообігу та електронного доB кумента; основні переходи із паперового документообігу на електронний та окреслення послідовності певних кроків; розбіжності внутрішнього та зовнішнього електронного документообігу; виокремлення типів та видів електронних документів; зазначено основні перепони для впровадження електронного документообігу; освітлено законодавче регулювання електронного документообігу в Україні; виділення основних великих українських компаній, які вже перейшли на ЕДО, виділено основні переваги електронного документообігу; визначено особливості обміну документами з контрагентами та державою; виділено основні недоліки електронного документообігу; визначення статусу електронного документа,порядок зберігання електронних документів та виправлення помилок в електронних документах. Електронний документообіг з'явився із поширенням комп'ютерів як більш вигідна економічна й екологічна альтернатива паперовому. У США та країнах ЄС ним активно користуються вже понад десяток років. В Україні ж електронний документообіг набирає популярності лише зараз, стаючи must have для бізнесу, а судячи з тенденцій, які ми спостерігаємо у 2019 році: курс на всеохопну діджиталізацію, держава у смартфоні, — і для держави також.Питання електронного документообігу та його впровадження на підприємствах та установах України можна назвати питанням загальнодержавного значення. Важливість електронного документообігу в Україні підкреслено на законодавчому рівні з 2003 року Законом "Про електронні документи та електронний документообіг". Згодом було впроваджено ще низку правових засад. Зокрема, Закон України "Про електронні довірчі послуги" закріпив юридичну силу електронного документообігу, а постанова Кабінету Міністрів від 17 січня 2018 р. № 55 під назвою "Деякі питання документування управлінської діяльності" рекомендувала виконавчій владі перейти на електронний документообіг та зафіксувала формат електронного документообігу для державних установ.