Мета: визначити ефективність застосування рухливих ігор з метою відбору школярів до занять боротьбою на початковому етапі підготовки та виявити їх вплив на розвиток фізичних якостей дітей. Матеріал і методи: узагальнення наукових джерел і документальних матеріалів; педагогічні методи дослідження (педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент); методи математичної статистики. Проводилось тестування за методикою Н. Н. Сорокіна, Ю. Г. Каджаспірова (1970). Вона проводиться на основі трьох груп тестів, що визначають рівні розвитку швидкісних і силових здібностей, гнучкості в суглобах, координаційні здібності. Результати. Здійснивши дане дослідження учні, які не займались за нашою програмою показали за середньою перспективністю більше половини обстежуваних учнів (57,1 %), а з низькою – 42,9 % учнів. Учнів, які б мали високу перспективність до боротьби не виявлено. При відборі здібних борців 11–12 років 57,1 % обстежених мають середню перспективність у спортивній кар’єрі борця. А 78,6 % школярів які займались за програмою із використанням ігор показали високу і середню перспективність, що свідчить про ефективність застосування рухливих ігор у відборі на етапі початкової підготовки та виявити їх вплив на розвиток фізичних якостей юних борців. Визначено найбільш ефективні шляхи початкового відбору - це виявлення показників: морфологічних, фізіологічних, біохімічних характеристик і механізмів, що визначають індивідуальні відмінності і рухові можливості юних борців. Висновки. Отже, при відборі здібних борців з дітей які не займались іграми і дітей які займались іграми ми виявили 78,6 % які мають перспективу у заняттях боротьбою і ми їм будемо пропонувати заняття у спортивних школах боротьби. В результаті аналізу наукових досліджень, ми дійшли висновку, що сучасна система спортивного відбору включає в себе чотири етапи, а саме: первинний (попередній), вторинний (поглибленої перевірки) спортивної орієнтації, відбір у збірні команди (олімпійські, національні).