Через інтенсивне використання рибоводних господарств та забруднення водойм людиною все частіше виникають нові хвороби риб, які раніше, можливо, й не спостерігалися. З органів хворих риб дуже часто виділяються не тільки високовірулентні збудники, а й представники сапрофітної флори, що свідчить про значне зниження загальної резистентності. Антибіотики були популярними та простими засобами боротьби з бактеріями в аквакультурі протягом десятиліть, поки не були представлені докази їх ризиків для споживачів та навколишнього середовища.Тому для профілактики лікування вищевказаних захворювань великою перевагою буде використання екологічно чистих препаратів, що базується на зростанні специфічної та неспецифічної резистентності риб. Найбільш перспективними з них є пробіотики, які, окрім захисної функції (створення колонізаційної резистентності слизових оболонок), здійснюють ще ряд важливих функцій – регуляторну, літичну, синтетичну, антимутагенну. Одними з найважливіших функцій пробіотиків є вплив на функціонування неспецифічної та специфічної ланок імунного захисту – тобто імуномодулююча та імуностимулююча функції. Обидві вони тісно повязані з показниками гематологічного аналізу – зокрема кількістю формених елементів, ШОЕ тощо.