Варто зазначити, що в ХІХ ст. було зроблено досить багато для соціального захисту населення. Зокрема, сформовано структури, які займалась як організацією соціальної опіки так і просвітництвом. Саме органи, спочатку державної, а потім громадської опіки взяли на свої плечі цілу низку проблем, починаючи з надання допомоги пораненим у час воєнних дій і закінчуючи опікою над каліками та убогими. Необхідна допомога надавалась усім, без різниці національної і політичної, але суттєво залежала від коштів які акумулювалися на місцях.