Створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) відбувалося поспіхом, триває до сих пір, і часто всупереч вимогам пропонованої методики, яка визначає норми, згідно яких можливе оптимальне утворення спроможної територіальної громади. Слід зауважити, що під «спроможністю», швидше розуміють економічне поняття, тоді як в пропонованій методиці увага акцентувалася більше на географічних та інфраструктурних показниках. Тому, часто громади створювалися та функціонують без дотримання наведенихвимог методики, і як наслідок простежується суттєва диференціація між рівнем їх спроможності. Ключова проблема виконання територіальною громадою своїх повноважень тісно пов’язана з наповненням власного бюджету. Саме це підвищує зацікавленість органів місцевого самоврядування у збільшенні надходжень, пошуку резервів їх наповнення, покращення ефективності адміністрування податків і зборів і т. ін. Одним із п’яти критеріїв рівня спроможності є площа громади. Більшість громад в цьому аспекті, малоземельні з високим показником щільності населення, деколи ще й із складними природними умовами. Це обумовлює пошук підходів до ефективного використання наявних земельних ресурсів, основу яких практично всюди становить категорія земель сіль ськогосподарського призначення.Дуже часто, в складі цих земель перебувають об’єкти, які за ознаками відповідають іншим категоріям земель, зокрема природо-заповідного фонду та іншого природоохоронного, рекреаційного, оздоровчого та історико-культурного призначення. Це породжує ряд проблемних моментів, пов’язаних із: зменшенням обсягів надходжень від сплати земельного податку; ймовірній втраті корисних властивостей через не цільове використання та практичній складності щодо механізму захисту таких об’єктів.Як варіант, пропонується здійснити поділ земельних ділянок із виокремленням таких об’єктів та зміною їх цільового призначення. В статті розкривається, очікуваний ефект від реалізації таких заходів. Зауважимо, що зростання рівня спроможності громад є запорукою підвищення успішності держави.