Державні кадастри природних ресурсів як систематизовані зведені дані ведуться з метою якісної і кількісної оцінки складу та перспектив розвитку природно-ресурсного потенціалу, стану територій та об’єктів, що входять до них, організації їх охорони й ефективного використання, планування наукових досліджень, а також забезпечення державних органів, зацікавлених підприємств, установ та організацій відповідною інформацією, необхідною для вирішення питань соціально-економічного розвитку, розміщення продуктивних сил та в інших цілях, передбачених законодавством України. Кадастри природних ресурсів містять відомості про їх правовий статус, належність, режим, географічне положення, кількісні і якісні характеристики. У зв’язку з набуттям чинності з 01.01. 2013 року Закону України “Про Державний земельний кадастр”, що акумулює дані кадастрів галузевих природних ресурсів, виникає необхідність додаткових досліджень з метою наповнення структурних елементів облікових номерів Державного земельного кадастру об’єктивною інформацією та її кадастровою ідентифікацією. Одночасно слід наголосити, що системне ведення кадастрів природних ресурсів неможливе без просторових досліджень стану довкілля в плані прогнозування, попередження і усунення наслідків надзвичайних ситуацій та визначення впливу небезпечних факторів на об’єкти природокористування. Найефективніше це можна зробити, застосовуючи методи просторових досліджень Карпатського регіону у межах дистанційного зондування Землі (ДЗЗ).