Сценарій та п’єсу розглянуто у компаративістичній аналогії; проводиться термінологічне звуження лексеми «сценарій»; фіксується виникнення функціонального первня «літературності» у тексті сценарної форми. Ключові етапи становлення сценарного тексту як автентичного жанрово-видового утворення спостерігаються у перспективі динамічної жанрової метаморфності усієї драматургічної історії, а також у зв’язку з автономізацією саме літературного начала означеної форми.