На прикладі класичного тексту, проінтерпретованого у кіно С. Параджановим (1964), простежуються особливості тропеїчної природи універсальної естетичної категорії „символ”. Зокрема, досліджуються принципи „перекладу” звукової символіки з мови літературної на кіномову. Акцентується питання полісемантики символу як комунікативної парадигми. Доводиться, що вдалою формою перекладу тропової семантики стає зберігання принципової природи тропової моделі.