У суспільстві велике значення приділяється розвитку особистості, реформуванню вітчизняної системи освіти. Пріоритетним стає процес набуття молодшими школярами нового досвіду соціальних відносин, засвоєння норм, правил і цінностей, прийнятих у соціумі, самостійного включення до соціально-побутового середовища, освоєння різних видів соціально-побутової діяльності. Основою цього процесу є така інтегративна характеристика особистості як готовність до соціальнопобутової орієнтації. Актуальність проблеми формування готовності до соціально-побутової орієнтації визначається вимогами Державного стандарту початкової загальної освіти, в якому підкреслюється необхідність формування в учнів цілісного, соціально-орієнтованого погляду на світ, оволодіння початковими навичками адаптації в світі, що динамічно змінюється і розвивається. Однак у сучасній початковій школі цьому процесу перешкоджає недостатньо розроблений зміст соціально-побутової спрямованості, а також відсутність цілеспрямовано організованої роботи педагогів і батьків по включенню молодших школярів у соціально-побутову діяльність.