Архіважливою практично та дуже складною у теоретичному, методологічному аспектах є проблема припинення дії норм податкового права. Вона у науковому плані досліджена знач- но гірше у порівнянні з теоретичною розробкою усіх інших аспектів чинності норм податкового права у часі, просторі та за колом суб’єктів, а у вітчизняній науці фінансового права ця проблема по суті спеціально не досліджувалась. Це зумовлено, очевидно, тим, що державу та уповноважених нею представників насамперед цікавить аспект наповнення Державних фондів грошових коштів з допомогою чинних та нових податково-правових норм. Підстави втрати податково-правовими нормами чинності турбують державу значно менше, тому і відповідне соціальне замовлення фінансово-правовій науці сформульоване нею не в такій виключно імперативній формі, як інші проблеми сфери оподаткування. Хоча вивчення практики припинення дії нормами податкового права переконує, що це не така уже й легка проблема. Вона містить у собі чимало особливостей та нюансів. Особливо колізійними продовжують залишатись правові підходи вітчизняного законодавця до нормативного визначення підстав втрати чинності податково-правовими нормами.