У роботі представлено результати теоретичного аналізу й порівняльно- діагностичного, емпіричного дослідження проблеми причин емоційного вигорання працівників сфери обслуговування, що торкається актуальних проблем в галузі практичної психології, оскільки одним із чинників, які впливають на психічне здоров'я працівників сфери обслуговування, є синдром емоційного вигорання. Інтерес до синдрому емоційного вигорання зумовлений тим, що за останній час значно збільшилася кількість робітників, які відчувають себе виснаженими, знесиленими та емоційно спустошеними, що негативно впливає на продуктивність роботи. За останній час проводиться безліч досліджень, які присвячені вивченню проблеми вигорання, активно поповнюється список професій ризику, тому стала очевидною соціальна значущість даного явища. Незважаючи на різноманітні дослідження, все ж немає чіткої інформації ні про те, робітники яких професій мають схильність до вигорання, ні про структуру даного синдрому. Багато науковців зазначають, що синдром вигорання притаманний переважно представникам комунікативних професій системи «людина-людина», крім того найбільш вивчена дана проблема у працівників сфери обслуговування і у соціальних робітників. Робітники сфери обслуговування, особливо схильні до емоційного спустошення та виснаження. Визначальними факторами вигорання є як комунікативне навантаження (тривалість, інтенсивність і когнітивна складність службового спілкування), так і незадоволеність якістю життя: незахищеність, переживання соціальної несправедливості, соціальної престижності і рольового статусу тощо.