Одним із найяскравіших феноменів пострадянської юриспруденції в цілому став надзвичайно динамічний, вибухоподібний розвиток науки фінансового права. На це явище вже неодноразово звертали увагу провідні юристи-фінансисти, однак далі констатації даного факту справа поки що не пішла. Даний феномен ще не піддавався ні спеціальному внутрішньому аналізу, тобто дослідженню його представниками науки фінансового права, ні пізнанню його ззовні, насамперед, представниками загальної теорії права та держави. Це разом з іншими чинниками сприяє тому, що останнім часом поряд із триваючим процесом нелінійного нагромадження знань про фінансово-правову дійсність дедалі сильніше дають про себе знати деякі негативні явища як у теорії фінансового права, так і на практиці.