Історичний досвід переконує, що якість правотворчості у великій мірі залежить від істинності праворозуміння відповідного соціуму в цілому і його правотворчої еліти особливо. Істинне праворозуміння істотно зменшує можливість настання правотворчих помилок і, навпаки, помилкове праворозуміння, навіть в окремих сегментах його, цю можливість збільшує, а не рідко й множить. Стосовно до пострадянського податкового права дана законом ірність проявляється особливо яскраво в першу чергу на парадигмальному рівні.