| dc.description.abstract | Мета. Охарактеризувати епізоотичну ситуацію щодо вароозу медоносних бджіл (Apis mellifera
Linnaeus, 1758) на території чотирьох районів Чернівецької області.
Методи. Матеріал зібрано згідно чинних «Правил відбору зразків патологічного матеріалу, крові,
кормів, води та пересилання їх для лабораторного дослідження». Інвазованість бджолиних колоній, сту-
пінь екстенсивності вароозної інвазії імаго (ЕІ, %) та ступінь ураження розплоду визначали за загально-
прийнятими методами.
Результати. Збір матеріалів проводили впродовж літнього періоду (червень–серпень) 2020 року із
203-х бджолиних колоній 80-ти приватних пасік у межах чотирьох адміністративних районів Чернівецької
області. Встановлено, що інвазованість бджолиного підмору та запечатаного розплоду досліджених райо-
нів області становила 34,80±14,97 % і 38,98±9,51 % відповідно. Досліджені райони характеризувалися рі-
зним співвідношенням ступенів екстенсивності вароозної інвазії імаго. Найвищою виявилася сумарна від-
носна чисельність колоній, в яких для імаго притаманна відсутність кліщів або слабкий ступінь екстенси-
вності вароозної інвазії (від 95,3 % до 100 % обстежених колоній у досліджених районах). Близько двох
відсотків обстежених колоній Хотинського та Сторожинецького районів характеризувалися середнім сту-
пенем ураження і лише 2,35 % обстежених колоній Хотинського району мали сильний ступінь екстенсив-
ності вароозної інвазії. За результатами аналізу розплоду виявили ураження з високим ступенем – 1,23 %
у Хотинському районі та вкрай високим – 2 % у Сторожинецькому.
Висновки. Результати наших досліджень вказують на необхідність щорічного проведення конт-
ролю епізоотичної ситуації на пасіках щодо вароозу саме літньої пори року для своєчасного виявлення
кліща Varroa та удосконалення методів профілактики і лікування вароозу. | uk_UA |
