Питання інклюзивної освіти в Україні з кожним днем стає все актуальнішим. Значну кількість нормативних актів, що мають забезпечити впровадження інклюзивного навчання було розроблено саме останнім часом. Статистичні дані Міністерства освіти і науки України стверджують, що у порівнянні з попередніми роками мережа спеціальних закладів загальної середньої освіти зменшилась на 9 одиниць. У 2021/2022 н. р. становить 310 закладів, а в 2020/2021 н.р. – 319 закладів. За останні 5 років загалом досягнуто: - зростання кількості учнів, охоплених інклюзивних навчанням більше ніж у 4,5 разів (2017/2018 н.р. – 7179 учнів; 2021/2022 н.р. – 32686 учнів); - збільшення кількості асистентів учителя у 6 разів (2017/2018 н.р. – 3732 асистенти; 2021/2022 н.р. – 22 758 асистенти) відповідно відбулось зростання кількості інклюзивних класів у 4,6 разів, а також збільшилась кількість закладів загальної середньої освіти , де організовано інклюзивні класи у 2,7 разів. Така тенденція розвитку інклюзивної освіти в закладах освіти обумовила необхідність нашого магістерського дослідження. Вагомість дослідження підтверджується тим, що до сьогоднішнього часу проблема розвитку команди психолого-педагогічного супроводу залишається мало дослідженою та потребує детального вивчення. У зв’язку з цим виникає ряд інших проблем, що стосуються обрання закладу освіти для дитини, а також яким саме чином можна допомогти дитині з особливостями в розвитку долати труднощі у процесі взаємодії з оточуючим світом, які прийоми подачі навчального матеріалу доцільно використати для кожної конкретної дитини, яким чином адаптувати навчальні матеріали та освітній простір, як допомогти дитині у процесі соціалізації.