| dc.description.abstract | Тимчасова перспектива відображає
певний проміжок життя людини і має багатовимірну структуру, що включає
певний зміст та ряд динамічних параметрів: протяжність, спрямованість,
узгодженість, має емоційне забарвлення тощо. Тимчасова перспектива
визначає різною мірою усвідомлені надії, плани, проекти, прагнення,
побоювання, домагання, які пов'язані з більшменш віддаленим майбутнім.
Звернення до майбутнього дозволяє людині правильно зрозуміти цінності
сьогодення, зберегти справжнє значуще з минулого заради майбутнього,
уявляти майбутнє як реалізовану мету одиничної дії або цілого комплексу
дій. Теперішнє може бути найважливішою точкою у плануванні
майбутнього. І саме тому потрібно навчитися отримувати задоволення від
сьогодення для щасливого перебування у сьогоденні, щоб мати чітке
уявлення про позитивне майбутнє.
Психологічний час особистості є сполучною ланкою між усіма
структурами реальності, пронизує всі сфери життєдіяльності людини,
оскільки зовнішні (природні, соціальні, економічні) і внутрішні (психічні)
процеси відбуваються і розгортаються у часі.
Особливо актуальним є розуміння особливостей тимчасової
перспективи у період старіння людини. У цей період в усвідомленні
тимчасової перспективи відбуваються достатньо суттєвізміни:
подовжується минуле і скорочується сьогодення. Майбутнє сприймається
коротко або зовсім відсутнє. Чим далі розглядається подія у тимчасовій
перспективі, тим яскравіше вона забарвлена емоційно. Минуле як би
присутнє у теперішньому. Плинність часу сповільнюється, тому
відбувається гіпертрофованість, розтягування подій. Як правило, життя
людини похилого віку небагате подіями, проте вони заповнюють собою
весь її індивідуальний простір та час. Подія, яка сприймається молоддю, як
незначний епізод для літньої людини стає справою цілого дня. | uk_UA |
