| dc.contributor.author | Балух, Олексій Васильович | |
| dc.date.accessioned | 2023-06-21T12:21:44Z | |
| dc.date.available | 2023-06-21T12:21:44Z | |
| dc.date.issued | 2022 | |
| dc.identifier.citation | Балух О. Збройні сутички на буковинському прикордонні в середині 20-х – середині 40-х років XVII ст. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: історичні науки. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2022. Т. 36. С. 115-131. | uk_UA |
| dc.identifier.issn | 2309-2254 | |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/7264 | |
| dc.description.abstract | Мета дослідження – спираючись на доробок попередників, наявну дже-
рельну базу, проаналізувати воєнно-політичне становище у північномолдавських при-
кордонних волостях під час боротьби Речі Посполитої та Османської імперії за ге-
гемонію у Центрально-Східній Європі в середині 20-х – середині 40-х років XVІI ст.
Методологія дослідження. Представлене у статті дослідження здійснене, виходячи
із принципів історизму та об’єктивності, які передбачають розгляд фактів у їхньо-
му часовому та просторовому взаємозв’язку. Методи, які використовувалися авто-
ром (аналізу та синтезу, описовий, проблемно-хронологічний, порівняльно-істо рич ний
та проблемно-хронологічний), дали змогу реалізувати поставлену мету та викона-
ти основні завдання. Наукова новизна полягає у тому, що здійснено докладний ана-
ліз подій 1620–1640-х рр. на польсько-молдавському прикордонні, як часу наростання
конфронтації Польщі та Порти, що врешті призвело до тривалого їхнього проти-
стояння і посилення внутрішньо- та зовнішньополітичного втручання у молдавські
справи, а володіння Хотинською фортецею набуло стратегічного значення. Висновки.
Друга чверть XVII століття характеризувалася посиленням суперництва між Річчю
Посполитою та Османською імперією. Впродовж цього періоду Молдавія продовжува-
ла перебувати у васальній залежності від Порти, а воєнно-політичне становище бу-
ковинських прикордонних земель у складі Молдавської держави визначалося постійним
втручанням польсько-козацьких та ординських військ у її внут ріш ні справи. Польські
королі намагалися зберегти Молдавію у своїй сфері впливу і відправили туди війська,
які руйнували та грабували переважно прикордонні території з Польщею, особливо
території Чернівецької та Хотинської волостей. Стратегічне значення Хотинської
фортеці у цей час значно зростає, вона продовжувала відігравати роль форпосту на польсько-молдавському кордоні. Отже, територія північномолдавських прикордонних
волостей була плацдармом боротьби між Туреччиною та Польщею, оскільки упродовж
1620–1640-х рр. обидві держави прагнули збільшити свій вплив на Молдавію, зокрема і
на Буковину, як її складову частину. Внаслідок цього, з другої чверті XVII ст. терито-
рія сучасної Буковини стала ареною важливих воєнно-політичних сутичок. | uk_UA |
| dc.publisher | Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2022 | uk_UA |
| dc.relation.ispartofseries | Т. 36.;С. 115-131. | |
| dc.subject | польсько-молдавське прикордоння, Чернівці, Хотин, Молдавська держава, воєнно-політичні відносини, Річ Посполита, Османська імперія. | uk_UA |
| dc.title | Збройні сутички на буковинському прикордонні в середині 20-х – середині 40-х років XVII ст. | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
