Перспективні напрями дослідження проблеми алгоритмічного мислення
Короткий опис(реферат)
Розгляд алгоритмічного мислення як наукової проблеми аргументований нами як недолік наукової теорії, що зумовлений нестачей або відсутністю цілеспрямованих наукових досліджень з визначеної проблематики, який загрожує реалізації потенціалу і потребам особистості в технологічному суспільстві. Разом з тим, вирішення цієї наукової проблеми дасть змогу не тільки розширити знання про успішну і ефективну життєдіяльність особистості в технологічному суспільстві на основі активного використання алгоритмічного мислення, а й значно їх поглибити та перевести з теоретичної площини у практичну.
За результатами проведеного бібліометричного та наукометричного аналізу, на основі логіки наукового пізнання, а також власного бачення виокремлено чотири групи перспективних напрямів дослідження алгоритмічного мислення як наукової проблеми, які спрямовані на її всебічне, комплексне і системне розкриття: 1) методологічні аспекти, спрямовані на визначення засобів, методів та прийомів наукового пізнання на всіх рівнях методології: філософському, загально-науковому, конкретно-науковому і рівні дослідження. За допомогою методології суб’єкт пізнання зможе отримати нові знання про феномен алгоритмічного мислення; 2) теоретичні аспекти, спрямовані на проникнення у суть досліджуваного феномену з метою пізнання його закoнів, закономірностей, принципів, теорії тощо. Таке пізнання дає змогу пояснити суть алгоритмічного мислення та визначити його взаємозв’язки з предметами, об’єктами і прoцесами реальної дійсності; 3) технологічні аспекти спрямовані на визначення технологічних етапів, форм, інструментарію, методів і засобів, необхідних для успішного і ефективного формування алгоритмічного мислення, а також для оцінювання рівня його розвитку; 4) практичні аспекти, спрямовані на детальний опис шляхів практичної реалізації вже визначених теоретичних і технологічних аспектів досліджуваної проблеми.
Визначений перелік з 57 тем наукових досліджень може слугувати орієнтиром для обрання теми дослідження науковцями і практиками, у тому числі і для проведення спеціальних комплексних дисертаційних досліджень.