Показати скорочений опис матеріалу
Окремі аспекти застосування процесуальних строків у господарському судочинстві
| dc.contributor.author | Butyrskyi, Andrii | |
| dc.date.accessioned | 2021-09-23T11:47:48Z | |
| dc.date.available | 2021-09-23T11:47:48Z | |
| dc.date.issued | 2020 | |
| dc.identifier.citation | Бутирський А. Окремі аспекти застосування процесуальних строків у господарському судочинстві. Право України. 2020. № 7. С. 66–77. | uk_UA |
| dc.identifier.uri | https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/857 | |
| dc.description | https://pravoua.com.ua/ua/store/pravoukr/pravo_2020_7/pravo_2020_7-s5/ | uk_UA |
| dc.description.abstract | Прийняття нової редакції Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) мало на меті докорінно змінити процес вирішення господарських спорів, у зв’язку з чим було запроваджено багато нових для господарського процесу інститутів. Що стосується процесуальних строків у господарському судо чинстві, то строк вирішення господарських спорів у першій інстанції збільшився (замість максимуму у два з половиною місяці у попередній редакції ГПК України до в середньому три–п’ять місяців у чинній редакції ГПК України). Така ситуація не може не турбувати, оскільки оперативне та якісне вирішення спору у господарському судочинстві має надважливе значення для розвитку економіки України та стабільності ділового обороту. Метою статті є аналіз окремих аспектів застосування процесуальних строків у господарському судочинстві, виявлення проблемних питань, що виникають на практиці застосування процесуальних строків у господарському судочинстві, та вироблення на цій основі пропозицій з удосконалення вітчизняного господарського процесуального законодавства. Автор виділяє дисциплінуючу функцію процесуальних строків у господарському судочинстві, оскільки недотримання встановлених судом строків для подання заяв, скарг і документів унеможливлює їх подання у майбутньому та надає суду право вирішити спір за наявними матеріалами справи. У результаті проведеного дослідження автор доходить висновку, що ГПК України не застосовує єдину термінологію у частині регламентації процесуальних строків. Це призводить до різного розуміння таких строків у господарському судочинстві та неоднакового застосування процесуальних норм. Законодавець в одній нормі права (ст. 177 ГПК України) передбачив, що підготовче провадження може тривати до 60 днів із дня відкриття провадження у справі,а в іншій нормі права (ст. 195 ГПК України) – що розгляд справи по суті повинен розпочатися протягом все тих же 60 днів із дня відкриття про вадження у справі. Із цього випливає, що початок розгляду справи по суті збігається із закриттям підготовчого засідання. Проте цей висновок суперечить положенням ч. 3 ст. 201 ГПК України. Вихід із колізії вбачається у чіткому встановленні порядку обчислення процесуальних строків. ГПК України передбачає можливість безмежного поновлення строку на апеляційне оскарження, що, безумовно, суперечить принципу правової визначеності. Вихід із цієї ситуації вбачається у наданні права касаційній інстанції скасовувати судові рішення апеляційної інстанції, прийняті внаслідок порушення ч. 2 ст. 261 ГПК України. Також вбачається необхідність у встановленні реального строку розгляду скарг на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця в один місяць із дати надходження відповідної скарги. | uk_UA |
| dc.description.sponsorship | Приватного права | uk_UA |
| dc.language.iso | other | uk_UA |
| dc.publisher | Юридичний журнал "Право України" | uk_UA |
| dc.subject | процесуальні строки | uk_UA |
| dc.subject | господарське судочинство | uk_UA |
| dc.subject | господарський процес | uk_UA |
| dc.subject | розумні строки | uk_UA |
| dc.title | Окремі аспекти застосування процесуальних строків у господарському судочинстві | uk_UA |
| dc.type | Article | uk_UA |
Долучені файли
Даний матеріал зустрічається у наступних фондах
-
Наукові праці
Наукові публікації співробітників факультету