За збереженими фрагментами високих терас Дністра, які картографувались на підставі морфометричних даних, у загальних рисах відтворено еволюцію долини у пліоцені та ранньому плейстоцені на ділянці перетину нею Товтрового пасма та його західної периферії. Встановлено, що фіксація врізаних мегамеандрів Дністра на ділянці поширення сарматських біогермних вапняків відбулася ще в середньому пліоцені. Врізання мегаменадрів та формування каньойоноподібної долини на захід від Товтрового пасма відбувалось вже в другій половині раннього плейстоцену, під час крижанівсько-іллічівського етапу.