У даній статті автор, на основі археологічних знахідок кочівницького озброєння дальнього бою, зокрема найбільш поширених монголо-татарських наконечників стріл, типу "зрізні" здійснює їх інтерпретаційний та атрибутаційний аналіз. Автором здійснена спроба характеристики функціонального застосування даного типу наконечників стріл на території Буковини та поставлена проблема балстичного вивчення даного типу озброєння дальнього бою для проведення реконструкції військових дій у регіоні у першій половині ХІІІ ст.