В публікації висвітлено генезис дисертаційної спадщини науки з історії фізичної культури і спорту України. Дослідження виконано на матеріалах авторефератів дисертаційних робіт з історії фізичної культури і спорту, які репрезентовано науковцями до прилюдного захисту за період 1939-1990 рр. Встановлено, що протягом досліджуваного періоду загальний кількісний показник виконання дисертацій становить 232 роботи (223 кандидатського і 9 докторського наукових ступенів). Кількість досліджень, націлених на висвітлення історії фізкультурної освіти і спорту в Українській РСР становить 14 робіт. Компонент змісту п’яти напрямів наукових досліджень з історії фізичної культури і спорту зумовлений політичними, ідеологічними й соціокультурними факторами, а також, методологію і загальними тенденціями розвитку тогочасної історичної науки. Констатовано науковий нігілізм щодо висвітлення питань з історії фізичної культури і спорту (дорадянський період) українського й інших етносів, які мешкали на теренах, приєднаних до Української РСР в 1939, 1940 та 1945 рр. Визначено, що протягом 1939-1990 рр. наукові пріоритети дисертаційної спадщини з історії фізичної культури і спорту України характеризуються політичною заангажованістю і тенденційністю та становлять певний етап акумулювання наукових знань